Сумський НАУ
Правила прийому
Дистанційний вступ
Банер
Історія коледжу
Банер
Наша гордість
Банер

Стаття Валентина Забуга

ХІМІЇ НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ МОЖЛИВО НАВЧИТИСЯ,
НЕ БАЧИЧИ САМОЇ ПРАКТИКИ,
НЕ  ТРЙМАЮЧИСЬ ЗА ХІМІЧНІ ОПЕРАЦІЇ
М.В.ЛОМОНОСОВ

Валентина Забуга, викладач  хімії Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського НАУ
Хімічний експеримент
один із засобів підвищення якості знань.


Відповідно до сучасної концепції та державного стандарту хімічної освіти в Україні, посилено вимоги до розвитку наукового мислення студентів, ознайомлення їх з методами наукового пізнання, неформальним виконанням хімічного експерименту. Одним із шляхів інтенсифікації навчального процесу з хімії є модернізація методики проведення хімічного експерименту.
Модернізація – системний процес ,оскільки зміни одного чинника, одного фрагмента хімічного експерименту, зумовлюють зміни в інших чинниках і фрагментах, у результаті чого відбуваються цілісні й системні повторення.
Хімічний експеримент відіграє важливу роль у розв’язуванні навчально-виховних завдань. Зокрема, він є початковим джерелом знань, пов’язує теорію з практикою, доводить правильність теоретичних положень, сприяє формуванню практичних умінь і навичок студентів, розвитку, вдосконаленню і закріпленню знань. Він розкриває інтерес студентів до вивчення хімії і формує їх науковий світогляд. Дослід (експеримент) ― один із засобів, методів демонстрування та виконання лабораторно-практичних робіт. Вивчення хімії не можливе без використання цього спеціального засобу навчання, який класифікується як наочно-практичний.
Поняття «хімічний експеримент» можна розглядати як дидактичну систему, основною метою якої є набуття здобувачами освіти практичного досвіду, засвоєння нових вмінь та навичок, формування діяльнісного підходу до засвоєння й закріплення знань.
Навчальний експеримент з хімії – це не тільки метод пізнання, а й одночасно метод навчання, розвитку і виховання учнів, який застосовується для досягнення різної мети: повторення пройденого матеріалу, формування нових понять з хімії, прищеплення і закріплення знань і вмінь, перевірки їх засвоєння учнями. Крім того, навчальний експеримент організовують для розвитку логічного і діалектичного мислення студентів, їх інтересу, виховання ініціативи, творчої самостійності, акуратності, навичок роботи в колективі тощо
За своєю дидактичною суттю навчальний хімічний експеримент є складним, суперечливим явищем.
Навчальний експеримент може мати різне призначення залежно від дидактичної мети уроку: набування нових знань, закріплення, удосконалення і застосування знань і умінь, облік їх і оцінювання, але в першу чергу виходять з його пізнавального та виховного значення.
Для хімічного експерименту характерні такі три основні функції:
- пізнавальна – для засвоєння основ хімії, вирішення практичних проблем, виявлення значення хімії в сучасному житті,
- виховна – для формування матеріального світогляду, впевненості, ідейної необхідності праці,
- розвиваюча – для накопичення і поглиблення загальнонаукових і практичних вмінь і навичок.
Крім уже зазначених функцій, шкільний хімічний експеримент виконує наступні: евристичну, корегувальну, узагальнюючу та дослідницьку.
Евристична функція пов'язана, насамперед, зі встановленням нових фактів. Хімічний експеримент дозволяє не лише встановити факти, але   є активним засобом формування багатьох хімічних понять.
Корегувальна функція хімічного експерименту дозволяє долати труднощі при засвоєнні теоретичних знань, виправляти помилки здобувачів освіти, вносити поправки у процес набуття експериментальних умінь та навичок, здійснювати контроль набутих знань. Учнівські досліди з хімії можна використовувати для формування правильних суджень та виправлення хибних.
Виправлення помилок є одним із методів розвитку вірного мислення здобувачів освіти, загалом їх успішної розумової діяльності. У практичній діяльності студентів існує також велика вірогідність помилок, пов'язаних з порушенням правил техніки безпеки. Тому у подібних ситуаціях необхідно провести спеціальний корегуючий експеримент, який демонструє можливі наслідки при невірному проведенні реакції.
Узагальнювальна функція хімічного експерименту пов'язана з утворенням передумов для побудови різних типів емпіричних узагальнень. У найпростішому випадку з серії хімічних дослідів можна зробити простий узагальнюючий висновок. Але при викладанні хімії іноді виникають такі ситуації, коли узагальнення, здійснене на основі експерименту, доповнюється та уточнюється за допомогою теорії. При узагальненні на базі експеримент уважливо не лише подавати хімічні знання, але й формувати загальні правила роботи в лабораторії. Експериментальні вміння студентів є основою хімічного експерименту. Викладач може вирішити безліч завдань, зокрема активізувати мислення студентів та задовольнити їх природну допитливість і дослідницький інтерес. Для цього необхідно:
1) сформувати в студентів навички роботи з хімічними реактивами та хімічним посудом;
2) навчити їх самостійно аналізувати й відтворювати потрібну інформацію;
3) виробити системний аналітичний підхід, необхідний для подальшої діяльності.
Формування в студентів умінь проводити хімічний експеримент починається з виховання стійкої уваги, здатності спостерігати за демонстраційним експериментом, що проводить вчитель, осмислювати послідовність дій, прогнозувати кінцевий результат. На уроках хімії, завдяки експериментальному характеру цієї науки, можна створити всі умови для розвитку самостійного творчого мислення студентів, збудження в них інтересу до дослідництва.
Творча участь у дослідженні підвищує інтерес студентів до навчання і активізує його мислення.
Виконуючи хімічний експеримент, студенти переконуються, що теорії чи гіпотези не виникають випадково. А створюються на основі фактів. Вони усвідомлюють, що хімічний експеримент є не тільки методом перевірки гіпотез, а є джерелом знань. Світоглядну спрямованість мають досліди, які підтверджують взаємозв’язок речовин і явищ.
Хімічний експеримент ― один із засобів навчання, що підвищує якість знань. Він мобілізує увагу, ілюструє пояснення викладача, підтверджує правильність теоретичних знань. Забезпечує взаємозв’язок теорії з практикою.
У праці «Експеримент з органічної хімії» Л.О.Цвєтков виокремлює такі завдання хімічного експерименту:
а) забезпечити наочне ознайомлення з речовинами;
б) демонструвати взаємоперетворення речовин при хімічних реакціях;
в) допомагати розкрити ідею розвитку речовин;
г) показувати на конкретних фактах залежність хімічних властивостей речовин від їхньої будови та взаємного впливу атомів;
д) формувати практичні вміння і навички при роботі з речовинами й приладами.
Значення хімічного експерименту у вивченні хімії визначає чинна програма. Він є джерелом знань, основою для висунення і перевірки гіпотез, засобом закріплення знань і вмінь, способом контролю якості засвоєння матеріалу і сформованості вмінь.
Оскільки хімічний експеримент ― це система, то її основними компонентами є:
- демонстрації;
- лабораторні досліди;
- практичні роботи
- практикуми.
Під  час виконання хімічного експерименту  формуються компетентності:
Експериментальна ( робота з лабораторним обладнанням, приладами, хімічними реактивами; складання плану експерименту; оволодіння прийомами та методикою експериментальних досліджень, технікою хімічного експерименту; проведення спостереження, вимірювання, письмове оформлення результатів);
 Комунікативна (обговорення та аналіз отриманих результатів, використання самоконтролю);
Інтелектуальна ( встановлення мети дослідження, проведення аналізу, синтезу, встановлення логічних зав’язків між тим , що досліджується і теоретичними положеннями);
Діагностична (здійснення самоконтролю протягом досліду).
Практичні заняття дають можливість навчитись використовувати отримані теоретичні знання. Тобто необхідність, щоб студент міг сказати не тільки «Я знаю, що …» але й «Я знаю, як». Наприклад, мало знати, що електроліти в розчині дисоціюють на йони, треба вміти записувати рівняння електролітичної дисоціації. Практична цінність? Студенти повинні розуміти, як реально частинки знаходяться в розчині електролітів. Ці знання і вміння потрібні при проведенні якісного та кількісного аналізу катіонів та аніонів в аналітичній  хімії.
Експеримент повинен стати невід'ємною частиною уроку хімії. Студенти мають знати для чого проводять той чи інший дослід, яке теоретичне значення він має, яке положення підтверджує, на яке запитання допомагає відповісти. Дуже важливо аналізувати результати експерименту, щоби тримати чітку відповідь на поставлене запитання, встановити всі причини й умови, котрі привели до одержання даних результатів. Крім того, правильно організований експеримент виховує свідому дисципліну, розвиває творчу ініціативу, формує бережливе відношення до природи і здоров'я людини. Використовуючи різні види хімічного експерименту, викладач навчає студентів конкретизувати теоретичні знання, знаходити загальне в одиничному, робити відповідні висновки. Хімічний експеримент допомагає студентам наповнити хімічні поняття, що вивчаються, живим конкретним змістом, побачити в окремих фактах загальні закономірності. Якщо ж експеримент має таке важливе значення в хімічній науці, то і при вивченні основ цієї дисципліни у коледжі та вузі йому має належати чільне місце. Формування уявлень і понять про речовини і їх перетворення в курсі хімії, а на основі цього і теоретичних узагальнень, не можливе без цілеспрямованого спостереження за цими речовинами і без хімічного досліду. У цей же час для пояснення сутності процесів і явищ, які відбуваються в ході виконання хімічного експерименту, від учнів вимагається глибоке знання законів і теорій. Виконувати експеримент можливо лише спираючись на отримані знання. Теоретична основа досліду сприяє його розумінню й осмисленню. Проведення експерименту пов'язано з висуненням гіпотези. Залучення до цієї роботи студентів розвиває їх мислення, спонукає застосовувати набуті знання для формулювання гіпотези, а в результаті її перевірки вони отримують нові знання. Крім того, хімічний експеримент відіграє першорядну роль у формуванні умінь і навиків експериментування. Таким чином, тільки у тісному взаємозв'язку експерименту і теорії в навчально-виховному процесі можна досягти високої якості знань студентів з хімії.
Таким чином,  хімічний експеримент — це багатокомпонентна, багатофункціональна педагогічна система, що пов'язує між собою діяльність викладача та студентів, навчальний матеріал, методи, мету і завдання навчання.
Отже , пізнання природи речовин досягається за допомогою хімічного експерименту, він розкриває взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Ефективність уроку з хімії в повній мірі залежить від організації хімічного експерименту, бо саме він є джерелом знань і критерієм істинності. Хімічний експеримент є засобом набуття міцних знань, формування стійкого інтересу до предмета, виховання кращих людських рис.


Використана література:
1.Савчин М. Шкільний хімічний експеримент як система та його дидактичне забезпечення \ педагогічна думка. – 2003 № 1-2 с.36-44
2. Грабовський А. Естетика хімічного експерименту \ біологія та хімія в школі. – 2007- №1 с. 11-17.
3. Програма з хімії для загальноосвітніх закладів, затверджена наказом  МОН від 23.10.2017 №1407
4. Коростіль Л.А., Чайченко Н.А. Хімічний експеримент  як засіб формування вмінь до самоосвіти учнів \інтернет ресурс\
5.Книш Л.А. Застосування хімічного експерименту при вивченні хімії \ хімія 2004, №4\52\с.2-6

 
Відеодайджест

Бібліотека коледжу
Офіційні представництва
Банер
Банер
Наші партнери