ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛОВИСТОРОПСЬКОГО КОЛЕДЖУ ІМЕНІ П.С.РИБАЛКА СУМСЬКОГО НАУ

Pol!

Положення розроблене відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», інших нормативно-правових актів з питань освіти, Положення про Маловисторопський коледж імені П.С.Рибалка Сумського НАУ і є його нормативним документом та системою планомірної об’єктивної перевірки, оцінювання, діагностики і моніторингу результатів освітньої діяльності навчального закладу.

Освітній процес у коледжі організовується відповідно до вимог Конституції України, Законів України, Постанов Верховної Ради України, наказів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства освіти і науки України, Статуту Сумського національного аграрного університету, Положення про Маловисторопський коледж імені П.С.Рибалка Сумського національного аграрного університету та Положення про організацію освітнього процесу в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського національного аграрного університету.

Контроль за якістю освітньої діяльності - це складова функції управління, що надає адміністрації коледжу об’єктивну інформацію про хід реалізації освітньої політики з метою своєчасного прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Основним завданням контролю за якістю освітньої діяльності є:

  • - діагностика стану виконання законодавства України у сфері освіти;
  • - встановлення відповідності результатів освітньої діяльності державним стандартам і суспільним вимогам;
  • - своєчасне виявлення факторів, які негативно впливають на якість освіти для прийняття упереджувальних та коригуючи заходів;
  • - аналіз і експертна оцінка ефективності освітнього процесу;
  • - поетапна діагностика знань, умінь, навичок та інших компетентностей студентів;
  • - надання методичної допомоги педагогічним працівникам у ході здійснення контрольних заходів;
  • - залучення громадськості до участі у контрольно-аналітичній діяльності.

Внутрішній контроль за якістю освітньої діяльності в Маловисторопському коледжі імені П.С. Рибалка Сумського НАУ є невід’ємною складовою системи управління якістю вищої освіти і покликаний забезпечувати поетапне відслідковування та аналіз виконання заходів із забезпечення якості освітньої діяльності, якості вищої освіти.

В основі внутрішнього контролю за якістю освітньої діяльності в коледжі покладено такі принципи:

  • - об’єктивність, достовірність, повнота і системність інформації про результати контрольно - аналітичної діяльності;
  • - планомірність, відкритість та прозорість процедур проведення контролю;
  • - єдність вимог при оцінюванні знань, умінь, навичок та інших компетентностей студентів;
  • - доступність інформації про результати контролю для всіх зацікавлених сторін;
  • - дотримання морально-етичних норм при проведенні контрольних процедур.

Відповідальність за дієвість внутрішнього контролю за якістю освітньої діяльності в коледжі несе персонально директор.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності передбачає контроль за:

  • - кадровим забезпеченням освітньої діяльності;
  • - навчально-методичним забезпеченням освітньої діяльності;
  • - матеріально-технічним забезпеченням освітньої діяльності;
  • - якістю проведення навчальних занять;
  • - якістю знань студентів;
  • - забезпечення мобільності студентів;
  • - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • - здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
  • - забезпечення публічності інформації про освітні програми.

Основні завдання підвищення рівня якості освітньої діяльності:

  • - повне використання ліцензованих обсягів;
  • - виконання в повному об`ємі обсягів державного замовлення на підготовку фахівців;
  • - продовження реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів за схемою «ЗОШ, ліцей, ПТУ – коледж, коледж – університет»;
  • - залучення роботодавців галузі до участі в підготовці та реалізації навчальних програм, оновлення їх змісту, аналізу відповідності освіти до вимог сучасного агробізнесу;
  • - переорієнтація навчальних планів на збільшення частини практичної підготовки;
  • - запровадження програм стажування викладачів на виробництві;
  • - оновлення матеріальної бази, відповідність її сучасному рівню;
  • - обладнання навчальних кабінетів і лабораторій новими меблями, досліджуваними об`єктами і наочним приладдям, приладами для демонстрацій дослідів, проекційною апаратурою, інструментами і матеріалами, програмним забезпеченням для проведення дистанційних лекцій і телеконференцій;
  • - участь педагогічних працівників у розробці та впровадженні державних стандартів змісту освіти, національної системи кваліфікацій;
  • - інтеграція коледжу з навчальними закладами різних рівнів, науковими установами та підприємствами шляхом створення навчально-науково-виробничих комплексів;
  • - створення організаційно-правових та фінансових умов для започаткування активної реалізації міжнародних програм академічної мобільності;
  • - залучення до роботи високопрофесійних педагогічних працівників;
  • - забезпечення вільного багатоканального доступу до світових освітніх та наукових ресурсів через мережу Інтернет в усіх приміщеннях коледжу;
  • - індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії;
  • - створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами та особам з обмеженими можливостями, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
  • - впровадження у навчальний процес та діяльність бібліотеки сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій, створення з цією метою лабораторій для підготовки та збереження електронних навчальних курсів.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОРІЄНТОВАНИХ НА РИНОК ПРАЦІ ТА НА СТУДЕНТА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

 

Процес розробки навчальних планів, які мають орієнтуватися не на викладача, а на студента навчальний заклад повинен постійно удосконалювати, орієнтуючись на ринок праці. Навчальні плани підготовки молодших спеціалістів за спеціальностями 201 «Агрономія», 204 «Технологія Виробництва і переробки продукції тваринництва», 211 «Ветеринарна медицина» розроблено на основі галузевих стандартів освіти (нормативної освітньо-професійної програми, освітньо-кваліфікаційної характеристики, засобів діагностики), розраховано на термін навчання на основі базової загальної середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

При розробці навчальних планів за вказаними спеціальностями необхідно врахувати примірні навчальні плани ОКР «Молодший спеціаліст», галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» та 21 «Ветеринарна медицина».

Варіативні частини ОПП та ОКХ розробляються цикловими комісіями та схвалюються на засіданні методичної ради коледжу. Навчальні плани погоджуються з відповідними кафедрами Сумського національного аграрного університету.

Затвердження, моніторинг і перегляд змісту освіти повинно проходити такі етапи:

  • - обґрунтування програми підготовки повинно враховувати вимоги роботодавців, фахівців і академічної спільноти на всіх рівнях;
  • - визначення профілю програми підготовки відповідно до рівня присвоєної кваліфікації та з урахуванням типових видів вирішення завдань випускників (карта професій);
  • - визначення компетентностей, які мають бути досягнуті в програмі підготовки та є необхідними для визнання професійної та академічної кваліфікації;
  • - визначення кінцевих результатів навчання (що студент повинен знати, вміти і бути здатним продемонструвати після завершення навчання за програмою підготовки). Результати навчання мають бути описані мовою зрозумілою для студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін;
  • - визначення критеріїв для оцінки досягнень студентів цілей навчальної програми та рівня їхніх досягнень.

ЕТАПИ РОЗРОБКИ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ:

 

Вибір оптимальних видів навчальної діяльності, які сприятимуть досягненню визначених результатів навчання.

Розробка структури навчального плану: визначення переліку і змісту навчальних дисциплін і практик; розподіл навчального часу студента; визначення підходів до викладання та навчання, а також методів оцінювання. При цьому враховується сфера інтересів педагогічних працівників, але її роль є значно меншою у порівнянні із запланованими результатами навчання, що і є суттю студенто - орієнтованого підходу до формування навчального плану; мінімізація кількості навчальних дисциплін повинна сприяти підвищенню об’єктивності оцінювання рівня сформованості компетентностей у студента.

Формулювання критеріїв, за якими відбуватиметься перегляд навчальних планів у результаті як зворотного зв’язку із викладачами, студентами, випускниками і роботодавцями, так і внаслідок прогнозування розвитку галузі та суспільства.

Відповідальні за впровадження: випускаючі циклові комісії; методична та педагогічна ради коледжу.

Критерії ефективності:

  • індекс працевлаштування випускників;
  • мобільність студентів;
  • рейтинг за оцінками роботодавців.

КОНТРОЛЬ ЗА МАТЕРІАЛЬНО -ТЕХНІЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Вимоги до матеріально-технічного забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу в коледжі повинно відповідати вимогам до проведення лекційних, практичних і лабораторних занять, навчальної та виробничої практик.

Види занять визначають мінімальні нормативні норми для забезпечення підготовки фахівців ОКР «молодший спеціаліст» матеріально-технічною та інформаційною базою:

  • - забезпеченість лабораторіями, обладнанням, устаткуванням, необхідними для реалізації навчальних планів і програм підготовки фахівців та спеціальностями (у % від потреби) – 100 %;
  • - забезпеченість студентів гуртожитком (у % від потреби) – 70 %;
  • - кількість робочих комп’ютерних місць на 100 студентів – 6 %;
  • - забезпеченість пунктом харчування;
  • - забезпеченість спортивною залою;
  • - забезпеченість спортивним майданчиком;
  • - забезпеченість медичним пунктом;
  • - забезпеченість студентів підручниками, навчальними посібниками, що містяться у бібліотеці коледжу (%) – 100 % (1 підручник чи навчальний посібник на 3-х студентів);
  • - співвідношення посадкових місць у читальних залах коледжу до загального контингенту студентів (%) – 5 %;
  • - забезпеченість читальних залів фаховими періодичними виданнями - 3;
  • - можливість доступу педагогічних працівників і студентів до Інтернет як джерела інформації.

Контроль за виконанням і дотриманням зазначених нормативів в коледжі здійснюють у межах своїх службових обов’язків заступники директора, завідувачі відділень, голови циклових комісій, завідувач навчально-методичним кабінетом шляхом систематичної перевірки реального стану кожного показника матеріально-технічного та інформаційного забезпечення і, в разі його невідповідності нормативному, вживають необхідних заходів щодо його приведення до норми.

Атестація (огляд-конкурс) навчальних кабінетів та лабораторій

Відповідно до вимог навчальних планів за спеціальностями, в коледжі повинна бути необхідна кількість навчальних кабінетів та лабораторій, що забезпечить якісну підготовку агротехніків, техніків-технологів виробництва та переробки продукції тваринництва та фельдшерів ветеринарної медицини. Щорічно в коледжі видається наказ про призначення завідувачів навчальними кабінетами та лабораторіями, проводиться конкурс-огляд роботи кабінетів та лабораторій, що регламентується діючим Положенням про огляд-конкурс кабінетів, результати огляду-конкурсу відображаються в наказі директора і враховуються при атестації педагогічних працівників.

Лабораторні заняття з навчальних дисциплін проводяться в навчальних лабораторіях (далі − лабораторіях), що мають необхідне матеріально-технічне та методичне забезпечення.

Огляд-конкурс функціонуючих і новостворених лабораторій проводиться з метою удосконалення їх матеріально-технічної бази, покращення навчально-методичного забезпечення, приведення умов навчання у відповідність до існуючих вимог охорони праці та пожежної безпеки. Огляд-конкурс кабінетів, лабораторій здійснюється щорічно.

Для проведення огляду-конкурсу в коледжі створюється комісія, до складу якої входять директор, заступники директора, завідувачі відділень, голови циклових комісій, інженер з охорони праці коледжу. Під час проведення огляду-конкурсу комісія перевіряє стан матеріально-технічного, навчально-методичного забезпечення та умови проведення занять, наявність необхідного переліку документів.

У кожному навчальному кабінеті чи лабораторії наявний необхідний перелік документів:

  • - інвентарна книга;
  • - картотека на навчальне устаткування;
  • - інструкційні та інструкційно-технологічні карти на проведення лабораторно-практичних занять;
  • - план роботи кабінету чи лабораторії;
  • - журнал обліку дослідної роботи та обліку роботи гуртка;
  • - обов’язки студентів під час роботи в лабораторії;
  • - інструкція з охорони праці в лабораторії та журнал обліку інструктажів;
  • - навчально-методична документація з дисципліни на паперовому та електронних носіях;
  • - паспорту кабінету (лабораторії).

В обов`язковому порядку звертається увага на естетичний вигляд приміщення, кількість робочих місць для проведення занять та їх облаштування.

Результати огляду-конкурсу кабінету ( лабораторії ) фіксуються в наказі. Крім того, зауваження комісії, особливі приписи щодо огляду кабінету, лабораторії із зазначенням термінів усунення недоліків та відповідальних за їх усунення вносяться в наказ та паспорт кабінету( лабораторії), який підписують усі члени комісії та відповідальні особи, які брали участь в огляді лабораторії.

КОНТРОЛЬ ЗА КАДРОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ

 

Педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи в коледжі професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з навчально-методичною та культурно-виховною роботою зі студентами, мають вищу освіту, яка відповідає профілю викладацької діяльності, необхідну теоретичну підготовку і достатній педагогічний досвід.

Кількісний та якісний склад педагогічних працівників є однією з головних позицій рейтингів вищих навчальних закладів. Вимоги до фахового рівня викладацького складу та їх наукових досягнень визначають можливості отримання ліцензії для надання освітніх послуг. Викладацький склад несе відповідальність за розробку навчальних програм, їх зміст, якість викладання та оцінювання, забезпечення зворотного зв’язку із роботодавцями, випускниками і студентами.

Згідно з нормативними вимогами частка педагогічних працівників вищої категорії, які викладають лекційні години дисциплін навчального плану спеціальності та працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи з гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової та професійно - практичної підготовки має становити 25 % від кількості годин.

Педагогічні працівники, які працюють у коледжі, повинні :

  • - мати вищу фахову освіту та відповідний рівень професіоналізму;
  • - володіти різними формами і методами педагогічної діяльності;
  • - забезпечувати виконання стандартів освіти і виховання;
  • - володіти комп’ютерними технологіями;
  • - підвищувати кваліфікацію (1 раз за 5 років);
  • - мати власні методичні розробки;
  • - проходити атестацію відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників;
  • - бути готовими до розробки та запровадження інновацій навчального процесу, мати відчуття причетності до змін, мотивацію до досягнення високих результатів професійної діяльності.

Підбір та використання педагогічних кадрів у коледжі проводиться відповідно до Кодексу Законів про працю України і наказу Міністерства освіти і науки України № 293 від 05.08.1993 р. «Про порядок наймання та звільнення педагогічних працівників закладів освіти, що є у загальнодержавній власності» (із змінами) та інших нормативних документів Міністерства освіти і науки України.

Коледж забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників не рідше, ніж один раз на п’ять років.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування якісного педагогічного складу навчального закладу, спрямоване на розв’язання кадрових проблем, реалізацію механізмів їх кар’єрного росту, їх мотивації до якісної професійної діяльності та соціального захисту тощо.

Контроль за якістю підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжу здійснюють голови циклових комісій, завідувач навчально - методичним кабінетом та заступник директора з навчальної роботи.

Рейтингове оцінювання професійної діяльності викладачів є складовою системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського НАУ.

Рейтингове оцінювання професійної діяльності викладачів коледжу, як форма визначення рівня їх професійної компетентності та ефективності роботи, повинна проводитись за наслідками кожного навчального року. Такому оцінюванню підлягає професійна діяльність усіх штатних викладачів, які працюють у коледжі не менше одного року. Для визначення рейтингу роботи викладача створюється комісія у складі: директор – голова комісії; члени комісії: заступник директора з навчальної роботи, завідувач навчально-методичного кабінету, завідувач відділення, голови циклових комісій, представники профспілкової організації.

Метою впровадження рейтингового оцінювання професійної діяльності викладачів є створення (на засадах єдиних критеріїв) системи об’єктивного аналізу якості кадрового забезпечення освітньої, наукової та соціально-гуманітарної діяльності коледжу, спрямованої на пошук та реалізацію механізмів нарощування й ефективного використання кадрового потенціалу, впровадження в коледжі дієвих форм поєднання науки та навчання, інноваційних інтегрованих технологій і методик організації навчально-виховного процесу, наукової та науково-дослідної роботи; об’єктивне оцінювання роботи педагогічних працівників при їх атестації за результатами 5-річної рейтингової оцінки.

Основними завданнями рейтингового оцінювання професійної діяльності викладачів коледжу є:

  • - створення фактографічної інформаційної бази, що всебічно відображає професійну діяльність викладачів;
  • - мотивація педагогічних працівників до удосконалення якості навчальної, наукової та інноваційної діяльності, підвищення рівня їх професіоналізму;
  • - розвиток творчої ініціативи та підвищення результативності професійної діяльності педагогічних працівників;
  • - реалізація принципів змагальності та здорової конкуренції;
  • - створення системи об’єктивних показників для прийняття рішень щодо заохочення педагогічних працівників, оплати їх праці, умов використання на займаній посаді тощо;
  • - стимулювання видів діяльності педагогічних працівників, що визначають рейтинг та статус коледжу загалом.

Рейтингове оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників коледжу базується на принципах плановості, об’єктивності, прозорості, гласності, коректності. Об’єктивність оцінювання забезпечується оптимізацією переліку показників, що характеризують професійну діяльність педагогічного працівника та формуванням методики аналізу кількісних показників його роботи. Аналіз показників проводиться в динаміці з урахуванням змін, що відбулися з часу попереднього рейтингового оцінювання.

Критерії визначення рейтингової діяльності викладача коледжу

 

№ з/п Навчальна діяльність Нарахування балів
1. Ефективність профорієнтаційної роботи (кількість студентів, які з`явилися на навчання станом на 10.09.2017 р.) 5 балів за кожного студента
2. Якість оформлення навчальної документації (навчальних журналів без виправлень і зауважень) від 0 до 5 балів
3. Стан МНК та якість електронного навчального ресурсу з навчальних дисциплін за педагогічним навантаженням від 0 до 5 балів
4. Участь у майстер-класах, семінарах, роботі комісій при НМЦ до 20 балів
5. Участь в роботі обласних методичних об`єднань ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, фахових семінарах від 3 до 5 балів
6. Підготовка  студентів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях 5 балів
7. Участь викладачів у професійних конкурсах «Викладач року», «Куратор року» 40 балів
8. Участь у підготовці та проведенні педагогічних семінарів, конкурсів, майстер-класів у коледжі 5 балів за одне підготовлене питання
9. Розробка та рецензування навчальних програм, посібників, аудіо посібників, створення електронних підручників до 40 балів
10. Видавнича діяльність викладача (друковані матеріали в науково-періодичних виданнях) до 20 балів
11. Розробка лекцій в онлайн-режимі 5 балів за кожну лекцію
12. Проведення відкритих занять, занять для молодих викладачів,виховних заходів 5 балів за одне заняття чи виховний захід
13. Участь у виставці НМЦ 5 балів за один експонат
14. Зв`язок з виробництвом (проведення занять в реальних умовах кращих господарств регіону, організація екскурсій в музеї, виставки) 5 балів за одне заняття
15. Наставництво, робота з молодими викладачами 5 балів
16. Створення діючого веб-сайту викладача 40 балів
17. Оновлення та оформлення власного електронного портфоліо 10 балів
18. Якість навчання студентів середній бал з навчальних дисциплін
19. Використання інноваційних технологій на заняттях (методична розробка, що розкриває дану технологію) 30 балів
20. Узагальнення досвіду роботи викладачів коледжу (при наявності опису досвіду) 20 балів
21. Гурткова робота 5 балів
22. Участь у громадському житті коледжу 5 балів
23. Якість виконання індивідуального плану самоосвіти викладача до 10 балів

 

КОНТРОЛЬ ЗА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В КОЛЕДЖІ

 

Розвиток наукових та інформаційних технологій сучасного виробництва,  перехід до нових форм ведення сільського господарства, вимог загальнокультурного процесу зумовлюють пошук суттєвого поліпшення фундаментальної та професійної підготовки спеціалістів.   Навчально-методичне забезпечення підготовки  ОКР «молодший спеціаліст» :

 

  • -освітньо-кваліфікаційна характеристика ;

 

  • -освітньо-професійна програма підготовки ;
  • -засобами діагностики;
  • -навчальний план, затверджений в установленому порядку;

 

  • -навчально-методичне забезпечення кожної навчальної дисципліни навчального плану (%):
  • -навчальні і робочі програми дисциплін − 100%;

 

  • -плани семінарських, практичних занять, завдання для лабораторних робіт − 100%;
  • -методичні вказівки і тематика контрольних, курсових робіт − 100%;
  • -пакети комплексних контрольних завдань для перевірки знань з навчальних дисциплін − 100%;

 

  • -програми всіх видів практик − 100%;

 

  • -методичні вказівки до виконання курсових робіт;

 

  • -методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів (у т.ч. з використанням інформаційних технологій) − 100 %;

 

  • -критерії оцінювання знань і вмінь студентів.

Безпосереднє керівництво навчально-методичною діяльністю коледжу здійснює методична рада, робота якої спрямована на підвищення педагогічної культури і майстерності викладачів. Крім представників адміністрації, до складу методичної ради входять голови циклових комісій, завідувач навчально-методичним кабінетом, досвідчені викладачі та педагоги-куратори.

     

Навчально-методичні комплекси (НМК) дисциплін є одним із основних елементів навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Підготовку НМК дисциплін здійснюють педагогічні працівники, які відповідають за їх викладання.

 

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПОВИНЕН МІСТИТИ НАСТУПНЕ:

 

      
  • 1. Витяг з навчального плану.

 

  • 2. Програму з дисципліни, що діє на початок навчального року;

 

  • 3. Робочу  програму з дисципліни  ;

 

  • 4. Програми навчальної,  технологічної і переддипломної практик;

 

  • 5.  Навчально-методичні карти занять на всі проведені викладачем заняття у з дисциплін, що були у педагогічному навантаженні;

 

  • 6. Конспекти (тези), лекцій з навчальних дисциплін;

 

  • 7. Інструктивно-методичні  матеріали  до семінарських, практичних і лабораторних занять, інструкційно-технологічні  карти  для лабораторних та практичних занять;

 

  • 8. Перелік  питань, що виносяться на семінарські заняття, паспорти робочих місць із затвердженою інструкційно-технологічною картою;

 

  • 9. Комплекс  контрольних робіт для визначення залишкових знань з дисципліни ( за модуль, семестр, курс);

 

  • 10. Завдання  для  курсових  робіт  та методичні  вказівки  до  їх виконання, зразки  якісно виконаних курсових робіт;

 

  • 11. Питання  та завдання  до екзаменаційних білетів (семестровий контроль, державна підсумкова атестація, практичний залік);

 

  • 12. Тестові  завдання для контролю знань з модулів;

 

  • 13. Електронний ресурс  з навчальної дисципліни чи предмету,  оформлений відповідно до вимог його структури;
  • 14. Методичні матеріали  для організації самостійної навчальної діяльності студентів;

 

  • 15. Інструкції  з охорони праці (з техніки безпеки)  при кабінеті чи лабораторії;

 

  • 16. Журнал  з техніки безпеки;

 

  • 17. План  роботи кабінету чи лабораторії;

 

  • 18. Перелік  основної та додаткової літератури, електронних джерел інформації з даної дисципліни.

 

  • 19. Перелік  обладнань кабінетів і лабораторій.

 

Всі створені навчально-методичні комплекси з дисциплін входять до електронних навчально – методичних комплексів із спеціальності. Вони можуть бути використані, як у процесі проведення аудиторних занять, так і при самостійному вивченні курсу студентами денної  та заочної  форм навчання. Метою створення електронного ресурсу з навчальних дисциплін у коледжі і є впровадження  в навчальний процес сучасних інноваційних технологій навчання.

Зміст електронних навчально – методичних комплексів із спеціальностей спрямовано на формування необхідних знань, умінь і навичок студентів. Вони складені відповідно до навчального плану спеціальностей та включають такі розділи:

     
  • -нормативно – правова база із спеціальності;

 

  • -навчальний план;

 

  • -навчально – методичні матеріали;

 

  • -перелік питань і відповідей для визначення базової професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації із спеціальності;

 

  • -відео - та аудіо матеріали, тощо.

 

Використання електронних навчально-методичних комплексів та електронних навчальних ресурсів з дисциплін відкриває нові можливості  в організації навчального процесу, а також у розвитку навичок самостійної роботи, творчих здібностей студентів, що навчаються, інтересу до досліджуваного предмета. Це підвищує якість і рівень засвоєння матеріалу, дає можливість стимулювати інтерес до способу одержання знань у студентів в підручниках, довідниках, енциклопедіях, в інтернеті, внаслідок систематизації й узагальнення власного досвіду. Для забезпечення належного рівня фахової підготовки в навчальному процесі використовуються інформаційні системи та навчальні електронні програми. Локальна комп`ютерна мережа коледжу надає  можливість доступу студентів до електронної форми навчально – методичного забезпечення дисциплін. Навчально - методичні матеріали електронних ресурсів переведені на платформу дистанційного навчання MOODLE. За допомогою цієї програми студенти можуть дистанційно, через систему INTERNET, ознайомитися з навчальним матеріалом, виконати завдання та направити їх на перевірку, пройти електронне тестування, оволодіти навичками самостійної роботи в процесі вивчення навчальних дисциплін. Викладачі коледжу в своїй роботі мають можливість активно впроваджують електронні курси за програмою Intel. Програма цього курсу побудована на методиці навчальних проектів, де визначається проблема, що стимулює студентів до роботи, до дослідження, до пошуку, а також вчить самостійно працювати в інформаційному просторі.

 

КОНТРОЛЬ ЗА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В КОЛЕДЖІ

 

Розвиток наукових та інформаційних технологій сучасного виробництва, перехід до нових форм ведення сільського господарства, вимог загальнокультурного процесу зумовлюють пошук суттєвого поліпшення фундаментальної та професійної підготовки спеціалістів. Навчально-методичне забезпечення підготовки ОКР «молодший спеціаліст» :

  • - освітньо-кваліфікаційна характеристика ;
  • - освітньо-професійна програма підготовки ;
  • - засобами діагностики;
  • - навчальний план, затверджений в установленому порядку;
  • - навчально-методичне забезпечення кожної навчальної дисципліни навчального плану (%):
  • - навчальні і робочі програми дисциплін − 100%;
  • - плани семінарських, практичних занять, завдання для лабораторних робіт − 100%;
  • - методичні вказівки і тематика контрольних, курсових робіт − 100%;
  • - пакети комплексних контрольних завдань для перевірки знань з навчальних дисциплін − 100%;
  • - програми всіх видів практик − 100%;
  • - методичні вказівки до виконання курсових робіт;
  • - методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів (у т.ч. з використанням інформаційних технологій) − 100 %;
  • - критерії оцінювання знань і вмінь студентів.

Безпосереднє керівництво навчально-методичною діяльністю коледжу здійснює методична рада, робота якої спрямована на підвищення педагогічної культури і майстерності викладачів. Крім представників адміністрації, до складу методичної ради входять голови циклових комісій, завідувач навчально-методичним кабінетом, досвідчені викладачі та педагоги-куратори.

Навчально-методичні комплекси (НМК) дисциплін є одним із основних елементів навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Підготовку НМК дисциплін здійснюють педагогічні працівники, які відповідають за їх викладання.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПОВИНЕН МІСТИТИ НАСТУПНЕ:

 

  • 1. Витяг з навчального плану.
  • 2. Програму з дисципліни, що діє на початок навчального року;
  • 3. Робочу програму з дисципліни ;
  • 4. Програми навчальної, технологічної і переддипломної практик;
  • 5. Навчально-методичні карти занять на всі проведені викладачем заняття у з дисциплін, що були у педагогічному навантаженні;
  • 6. Конспекти (тези), лекцій з навчальних дисциплін;
  • 7. Інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять, інструкційно-технологічні карти для лабораторних та практичних занять;
  • 8. Перелік питань, що виносяться на семінарські заняття, паспорти робочих місць із затвердженою інструкційно-технологічною картою;
  • 9. Комплекс контрольних робіт для визначення залишкових знань з дисципліни ( за модуль, семестр, курс);
  • 10. Завдання для курсових робіт та методичні вказівки до їх виконання, зразки якісно виконаних курсових робіт;
  • 11. Питання та завдання до екзаменаційних білетів (семестровий контроль, державна підсумкова атестація, практичний залік);
  • 12. Тестові завдання для контролю знань з модулів;
  • 13. Електронний ресурс з навчальної дисципліни чи предмету, оформлений відповідно до вимог його структури;
  • 14. Методичні матеріали для організації самостійної навчальної діяльності студентів;
  • 15. Інструкції з охорони праці (з техніки безпеки) при кабінеті чи лабораторії;
  • 16. Журнал з техніки безпеки;
  • 17. План роботи кабінету чи лабораторії;
  • 18. Перелік основної та додаткової літератури, електронних джерел інформації з даної дисципліни.
  • 19. Перелік обладнань кабінетів і лабораторій.

Всі створені навчально-методичні комплекси з дисциплін входять до електронних навчально – методичних комплексів із спеціальності. Вони можуть бути використані, як у процесі проведення аудиторних занять, так і при самостійному вивченні курсу студентами денної та заочної форм навчання. Метою створення електронного ресурсу з навчальних дисциплін у коледжі і є впровадження в навчальний процес сучасних інноваційних технологій навчання.

Зміст електронних навчально – методичних комплексів із спеціальностей спрямовано на формування необхідних знань, умінь і навичок студентів. Вони складені відповідно до навчального плану спеціальностей та включають такі розділи:

  • - нормативно – правова база із спеціальності;
  • - навчальний план;
  • - навчально – методичні матеріали;
  • - перелік питань і відповідей для визначення базової професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації із спеціальності;
  • - відео - та аудіо матеріали, тощо.

Використання електронних навчально-методичних комплексів та електронних навчальних ресурсів з дисциплін відкриває нові можливості в організації навчального процесу, а також у розвитку навичок самостійної роботи, творчих здібностей студентів, що навчаються, інтересу до досліджуваного предмета. Це підвищує якість і рівень засвоєння матеріалу, дає можливість стимулювати інтерес до способу одержання знань у студентів в підручниках, довідниках, енциклопедіях, в інтернеті, внаслідок систематизації й узагальнення власного досвіду. Для забезпечення належного рівня фахової підготовки в навчальному процесі використовуються інформаційні системи та навчальні електронні програми. Локальна комп`ютерна мережа коледжу надає можливість доступу студентів до електронної форми навчально – методичного забезпечення дисциплін. Навчально - методичні матеріали електронних ресурсів переведені на платформу дистанційного навчання MOODLE. За допомогою цієї програми студенти можуть дистанційно, через систему INTERNET, ознайомитися з навчальним матеріалом, виконати завдання та направити їх на перевірку, пройти електронне тестування, оволодіти навичками самостійної роботи в процесі вивчення навчальних дисциплін. Викладачі коледжу в своїй роботі мають можливість активно впроваджують електронні курси за програмою Intel. Програма цього курсу побудована на методиці навчальних проектів, де визначається проблема, що стимулює студентів до роботи, до дослідження, до пошуку, а також вчить самостійно працювати в інформаційному просторі.

ПОЗИЦІЯ СКЛАДОВІ НМК ПРОПОЗИЦІЯ ОЦІНКИ В БАЛАХ ФАКТИЧНА ОЦІНКА
1. Витяг з навчального плану 0-1  
2. Навчальна (типова) програма з дисципліни 0-1  
3. Робоча навчальна програма з дисципліни (теоретичного, практичного навчання затверджена заступником директора) 01.Бер  
4. Навчально – методичні карти занять 02.Тра  
5. Інструктивно-методичні картки практичних і лабораторних  занять 05.Сер  
6. Конспекти лекцій з дисципліни 02.Тра  
7. Комплекс контрольних робіт (ккр) для визначення залишкових знань 01.Бер  
8. Теми та завдання для курсових робіт (денна + заочна форма навчання) 01.Тра  
9. Перелік питань до семінарських занять за темами 0-2  
10. Питання до екзаменаційних білетів 0-2  
11. Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентами 05.Жов  
12. План роботи гуртка 02.Бер  
13. Паспорт кабінету, лабораторії 03.Тра  
14. Наявність електронних версій атласів, нормативно-правової бази 0-3  
15. Критерії оцінювання знань студентів 0-2  
16. Інструкції з охорони праці 0-1  
17. Журнал з техніки безпеки (оформлений згідно вимог) 0-3  
18. Індивідуальний план роботи та план самоосвіти 0-3  
19. Наявність навчально – методичного комплексу з дисципліни на електронному носії Тра.15  

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

 

Організація контролю якості проведення занять та контрольних заходів

Завдання контролю якості проведення навчальних занять та контрольних заходів (екзаменів та інших форм контролю навчальних досягнень студентів) :

  • - визначення відповідності змісту занять вимогам робочої програми навчальної дисципліни ;
  • - визначення рівня підготовки викладача до заняття;
  • - перевірка навчально-методичного забезпечення (робоча програма, навчально - методична карта, план-конспект, засоби наочності та дидактичні матеріали,
  • методичні матеріали: тести, набір практичних завдань тощо, перелік ТЗН, що використовуються під час заняття, список літератури);
  • - визначення теоретичного та методичного рівня викладання дисципліни.

Планування контролю якості проведення занять та контрольних заходів проводиться з урахуванням аналізу результатів успішності студентів, відгуків студентів та їх батьків, проведення атестації викладачів тощо.

Контроль якості проведення занять та контрольних заходів здійснюється за допомогою:

  • - контрольних відвідувань занять (екзаменів та інших форм контролю навчальних досягнень студентів) головами циклових комісій, завідувачем навчально-методичного кабінету, завідувачами відділень, заступниками директора, представниками студентського самоврядування;
  • - взаємовідвідуваннями занять викладачами;
  • - проведенням відкритих занять.

Для контролю якості проведення занять та контрольних заходів встановлено таку періодичність:

  • • контрольні відвідування - не рідше одного заняття (або контрольного заходу) у навчальному році;
  • взаємовідвідування занять – відвідування викладачами не менше п`яти занять інших викладачів за семестр;
  • • відкриті заняття обов`язково проводять викладачі всіх кваліфікаційних категорій в рік атестації, викладачі вищої кваліфікаційної категорії щорічно.

Відкрите заняття - це одна з форм педагогічного контролю, метою якого є виявлення рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача з метою подальшого удосконалення викладацької діяльності.

Заняття у навчальному закладі проводяться відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України, постанов Кабінету Міністрів України, методичних рекомендацій Державної установи Науково-методичного центру «Агроосвіта» та Положення про підготовку та проведення відкритого заняття в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського НАУ.

Відкриті заняття проводять у спеціально обладнаних навчальних кабінетах чи лабораторіях.

Вихідними документами для планування та проведення занять є: освітньо-професійна програма, витяг з навчального плану, типова програма навчальної дисципліни, робоча навчальна програма дисципліни, навчально-методична карта заняття.

Кожне заняття являє собою логічну одиницю деякої теми або розділу, тому повинно мати свою внутрішню логічну будову, яка визначається дидактичною метою, змістом, засобами, методами навчання.

Контроль за якістю практичного навчання студентів

 

Практична підготовка студентів коледжу є обов'язковим компонентом державних стандартів освіти для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня і має на меті здобуття студентом професійних навичок та вмінь, вона проводиться в умовах виробничої діяльності (клініка ветеринарної медицини, навчально-виробнича ферма, колекційно-дослідне поле, навчально-виробнича майстерня) під організаційно-методичним керівництвом викладачів коледжу. Практична підготовка фахівців, включаючи лабораторні та практичні заняття повинна бути в межах 65- 68% від загального обсягу.

Метою практичної підготовки є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці, формування у них на основі отриманих знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час виконання виробничих завдань.

Відповідальними за організацію, проведення і контроль якості практичного навчання студентів у коледжі є заступник директора з навчально-виробничої роботи, завідувачі відділень, голови циклові комісії.

Завідувачі відділень відповідають за:

  • - своєчасне складання графіку проведення практичного навчання студентів відділення та підготовку проектів наказів щодо їх проведення;
  • - контроль за проведенням організаційних заходів перед направленням студентів на бази практичного навчання.

Керівники практики відповідають за:

  • - розробку та вдосконалення програм практик і навчально-методичних матеріалів практичного навчання;
  • - проведення організаційних заходів перед виїздом студентів на бази практичного навчання: інструктаж про порядок проведення занять та безпеку праці під час перебування на базах практичного навчання; надання студентам необхідних документів (індивідуальних завдань, щоденників з практики, методичних вказівок тощо); ознайомлення студентів із системою звітності за результатами практичного навчання (оформлення щоденника, виконання індивідуального завдання тощо); проведення зі студентами попереднього обговорення змісту та результатів проведення практичного навчання; подання голові циклової комісії письмового звіту за результатами проведеного практичного навчання із зауваженнями та пропозиціями щодо їх поліпшення.

Заступник директора з навчально-виробничої роботи відповідає за:

  • - організацію і проведення практичного навчання студентів коледжу згідно з вимогами освітньо-професійних програм;
  • - узгодження із завідувачами відділень графіків практичного навчання;
  • - підготовку договорів з підприємствами-базами виробничої, технологічної практики;
  • - взаємодію із керівниками практичного навчання та затвердження звітів про результати практичного навчання;
  • - контроль за якістю проведення практичного навчання студентів: виконання програми практик , своєчасне проведення інструктажу з техніки безпеки на робочих місцях, використання на робочих місцях спеціального одягу тощо.
  • - періодичне інформування директора коледжу про якість проведення практичного навчання та внесення пропозицій щодо її поліпшення, оснащення лабораторій сучасним обладнанням, забезпечення студентів обладнаними робочими місцями;
  • - участь у підготовці нормативних документів, що регламентують практичне навчання студентів коледжу.
  • - аналіз результатів практичного навчання;
  • - розробку пропозицій щодо його покращення практичного навчання.

Контроль за якістю самостійної роботи студентів

 

Самостійна робота студентів регламентується Положен¬ням про організацію освітнього процесу у коледжі, затвердженого педагогічною радою та положенням про самостійну роботу студентів Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ.

Положенням про організацію освітнього процесу у коледжі передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, визначається робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного студенту для вивчення конкретної дисципліни.

Мета самостійної роботи студентів:

  • - розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності;
  • - формування потреби безперервного самостійного попов¬нення знань;
  • - здобуття глибокої системи знань як ознаки міцності знань;
  • - розвиток морально-вольових зусиль .

Завдання самостійної роботи:

  • - навчити студентів самостійно працювати над літературою;
  • - творчо сприймати навчальний матеріал і його осмислювати;
  • - привити навички щоденної самостійної роботи в одер¬жанні та узагальненні знань та умінь.

Для забезпечення високої якості підготовки фахівців у коледжі самостійна робота студентів організовується та координується педагогічними працівниками, які відповідають за викладання дисциплін.

Обсяг самостійної роботи студентів для окремої дисципліни визначається робочим навчальним планом підготовки фахівців за відповідною спеціальністю.

Педагогічні працівники, які відповідають за викладання дисциплін, мають розробити відповідне методичне забезпечення та індивідуальні завдання для студентів.

Самостійна робота студентів повинна завершуватися відповідним оцінюванням рівня набутих ними знань.

Відповідальність за проведення самостійної роботи студентів несуть педагогічні працівники та голови циклових комісій.

Контроль за самостійною роботою студентів здійснюють викладачі, завідувачі відділень та заступник директора з навчальної роботи.

Організація контрольних заходів самостійної роботи студентів включає поточний і підсумковий контроль знань студентів.

Поточний контроль є органічною частиною навчального процесу, його проводять під час лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять.

Форми поточного контролю:

  • - усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на початку наступної лекції з оцінюванням відповідей студентів (5-10 хв.);
  • - письмове фронтальне опитування студентів на початку чи в кінці лекції (5-10 хв.). Відповіді перевіряють і оцінюють викладачі у позааудиторний час.
  • Бажано, щоб контрольні питання були заздалегідь підготовлені на окремих аркушах, на яких студенти пишуть відповіді;
  • - фронтальний безмашинний стандартизований контроль знань студентів за кількома темами, винесеними на самостійну роботу (5-10хв), проводять на початку семінарських, практичних чи лабораторних занять);
  • - перевірка домашніх завдань, набутих умінь на практичних, лабораторних заняттях;
  • - тестова перевірка знань студентів;
  • - інші форми.

Виконання деяких завдань самостійної роботи студентів може контролюватись під час проведення лабораторних і практичних занять, викладач може передбачити проведення семінару повністю за темами самостійної роботи.

За модульної системи навчання теми самостійної роботи входять у модуль. Контролюють їх після закінчення логічно завершеної частини лекцій та інших видів занять з певної дисципліни і результати враховують під час виставлення підсумкової оцінки.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим планом для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи,виносяться на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом,який опрацьовують під час проведення навчальних занять.

Контроль за опрацюванням навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводять викладачі на заняттях в позааудиторний час за чотирьохбальною шкалою.

Консультації та поточний контроль викладачі можуть проводити згідно з розкладом додаткових занять.

Результати поточного контролю за самостійну роботу студентів фіксують у журналі обліку навчальних занять групи.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Система забезпечення і контролю якості освітніх послуг в коледжі регламентується Положенням про моніторинг і контроль якості освіти студентів Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського НАУ.

Основною метою моніторингу в коледжі є отримання оперативної, точної інформації про стан результативності навчального процесу, виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленості до вирішення інноваційних завдань.

Завданням моніторингу є здійснення систематичного контролю за навчальним процесом, вчасного виявлення недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

Виконавцями моніторингу є: заступники директора, завідувачі відділеннями, методист, голови циклових комісій, куратори навчальних груп, викладачі.

Функціональні обов’язки учасників моніторингу:

  • - адміністрація коледжу - розробляє і втілює внутрішньоколеджанську систему моніторингу якості освіти і виховання, установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень, визначає шляхи подальшого розвитку та удосконалення навчального процесу в коледжі.
  • - навчальна частина - проводить моніторингові дослідження,аналізує результати моніторингу, розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків;
  • - куратор навчальної групи - проводить контроль за загальною успішністю з навчальної дисципліни кожного студента групи, своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
  • - викладач - визначає й аналізує рівень навчальних досягнень студентів, шляхи їх підвищення,своєчасно подає інформацію для моніторингу.

Контроль знань, умінь та навичок студентів проводиться згідно з Положенням про Маловисторопський коледж імені П.С.Рибалка Сумського НАУ (наказ № 286-к від 15.12.2011 року), Положенням про організацію навчального процесу в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського НАУ (наказ №31 від 04.02.2011 року), Положенням про порядок складання екзаменів, заліків, і ліквідації академічної заборгованості студентами Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка СНАУ (наказ №255 від 04.10.2012 року).

Проведення поточного контролю.

Поточний контроль — оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів здійснюється в ході навчального процесу шляхом проведення усного чи письмового опитування, контрольних робіт, тестування тощо. Поточний контроль у процесі навчання забезпечує зворотний зв’язок студент – викладач. Цей контроль на рівні викладача проводиться з усіх видів занять та є самооцінкою ефективності його праці. Завідувач відділенням контролює хід навчального процесу та виконання контрольних заходів. Навчальна частина коледжу поточний контроль здійснює перевіркою ходу навчального процесу, виконання планів проведення контрольних заходів, підсумкових контрольних робіт та проведення щомісячної атестації студентів з кожної навчальної дисципліни. Атестаційна оцінка виставляється викладачем в тому разі, коли за місяць було проведено не менше семи занять. Підсумки такого контролю обговорюються на засіданнях циклових комісій, методичної комісії та доповідаються на засіданнях педагогічної ради.

Проведення підсумкового контролю.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль, державну підсумкову атестацію та державну атестацію студентів, проводиться у вигляді перевірки та оцінювання знань студентів посеместрово. Підсумки такого контролю обговорюють на засіданнях циклових комісій, педагогічній раді 2 рази на рік.

Проведення директорського контролю.

Директорський контроль якості підготовки студентів із дисциплін є контролем засвоєння знань, умінь та навичок і може проводитись за темами згідно робочої навчальної програми, як зріз знань з метою перевірки готовності студентів до підсумкового контролю, а також для перевірки рівня залишкових знань у студентів з навчальних дисциплін, що вивчалися в попередньому семестрі.

Директорський контроль у формі комп`ютерного тестування може проводитись для студентів випускних курсів з метою підготовки їх до незалежного заміру знань студентів шляхом дистанційного тестування, що проводить Міністерство аграрної політики та продовольства України. З метою виявлення рівня умінь та навичок студенти випускних курсів здають залік з практичного циклу навчання.

Директорський контроль проводиться за розробленими директорськими контрольними роботами та практичними завданнями з відповідних дисциплін.

Проведення ректорського контролю.

Ректорський контроль якості фахової підготовки студентів може також проводитися на основі виконання студентами комплексних контрольних робіт (ККР) із спеціальності та під час проведення самоаналізу при акредитаційній експертизі.

Керівництво за організацію та проведенням контролю знань, умінь та навичок студентів коледжу покладається на директора коледжу, заступника директора з навчальної роботи, заступника директора з навчально-виробничої роботи, завідувачів відділеннями, методиста, голів циклових комісій та викладачів коледжу.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ І КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

Дані моніторингу доцільно аналізувати по наступних аспектах:

  • - успішність студентів;
  • - якість засвоєння навчального матеріалу.

Успішність студентів визначається за формулою:

  • Р = А С
  • Р - успішність студентів ( максимально - 1);
  • А - кількість студентів, що мають середній, достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 4до 12);
  • С- загальна кількість студентів у групі.

Якість засвоєння навчального матеріалу визначається за формулою:

  • Q = В С
  • Q – якість засвоєння навчального матеріалу (максимально -1);
  • В - кількість студентів, що мають достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 7 до 12);
  • С – загальна кількість студентів.

Організація контролю за дотриманням розкладу навчальних занять

Метою проведення контролю за дотриманням розкладу навчальних занять є виявлення та попередження порушень затвердженого розкладу проведення занять.

Контроль за дотриманням розкладу навчальних занять проводиться навчальною частиною коледжу.

При цьому встановлюються такі нормативні показники періодичності контролю:

  • - завідувач відділенням - два рази на тиждень;
  • - куратори навчальних груп - постійно;
  • - голови циклових комісій - постійно.

Куратор академічної групи:

  • - проводить систематичний контроль за відвідуванням занять студентами групи, щотижнево перевіряє журнал обліку відвідувань занять, аналізує стан відвідування та причин відсутності студентів на заняттях, результати аналізу з відповідними пропозиціями надає завідувачу відділенням, при необхідності інформує батьків відповідних студентів;
  • - здійснює моніторинг поточних, модульних та підсумкових навчальних досягнень студентів групи упродовж семестру та навчального року; робить прогнозування результатів підсумкового контролю з дисциплін, пропонує заходи впливу на невстигаючих студентів та вносить пропозиції щодо оптимізації навчального процесу;
  • - на підставі відомостей обліку успішності контролює ліквідацію академічної заборгованості студентів групи, погоджує зі студентами графіки ліквідації цих заборгованостей, подає пропозиції щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

Завідувач відділенням:

  • - щонайменше раз на тиждень проводить контроль за відвідуванням занять студентами;
  • - створює базу даних з обов’язковим зазначенням кількості пропущених занять студентами;
  • - письмово інформує батьків студентів у разі, коли частка пропусків складає 30% і більше від загального обсягу аудиторного навантаження;
  • - щотижнево аналізує стан відвідування занять студентами;
  • - здійснює моніторинг модульних та підсумкових навчальних досягнень студентів;
  • - робить прогнозування результатів підсумкового контролю з дисциплін, пропонує заходи впливу на невстигаючих студентів та вносить пропозиції педагогічній раді щодо відрахування студентів, які не виконали навчальний план та графік навчального процесу;
  • - готує проект наказу про відрахування студентів за невиконання навчального плану та графіку навчального процесу;
  • - надає оперативну інформацію про стан відвідування занять студентами.

САМООЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

Основним механізмом забезпечення якості освіти є наявність ефективної системи самооцінювання. Процедури самооцінювання, здійснювані на рівні навчальних програм та структурних підрозділів (циклова комісія/ відділення), дозволяють навчальному закладу визначити проблеми, виявити ключові чинники процесів, знайти оптимальні шляхи виправлення ситуації. Необхідними передумовами проведення дієвої самооцінки є накопичення і сукупний аналіз усіх даних, які характеризують освітній процес, а також зацікавленість в отриманні об’єктивної оцінки. Доцільним є також порівняння власної діяльності із показниками подібних закладів.

На сьогодні в коледжі сформована система обліку інформації, призначена для забезпечення звітності як за окремими складовими діяльності так і в Коледжі (кадрова політика, фінансова діяльність, облік контингенту студентів та їх успішності, навантаження викладачів, облік матеріальних ресурсів тощо). Єдиний підхід до її формування забезпечує регулярне оновлення інформації, дає можливість здійснювати аналітичні дослідження стану справ в коледжі та його структурних підрозділах.

Для забезпечення дієвості внутрішньої системи із забезпечення якості Коледж планує удосконалити наявні інформаційні системи канцелярії, навчальної частини, відбіркової комісії, бухгалтерії шляхом:

  • - доповнення (уточнення) переліку контрольованих показників, періодичності фіксації для задоволення вимог традиційної звітності, забезпечення можливості формування інформаційних блоків для участі в освітніх програмах та документування параметрів, визначених коледжем як важливих для аналізу діяльності;
  • - розширення (створення) аналітичних можливостей: формування звітів під головне завдання;
  • - відстеження динаміки процесів у часі, в розрізі структурних підрозділів, видів економічної діяльності і навчальних програм, із застосуванням інших класифікаційних схем тощо;
  • - забезпечення автоматичного обміну інформаційними блоками не-конфіденційного характеру.

Планується розмежувати відповідальність щодо збору інформації між структурними підрозділами, встановивши відповідальність останніх за достовірність даних і своєчасність їх збору (і передачі іншим підрозділам), та наділити їх відповідними повноваженнями щодо дотримання виконавчої дисципліни постачальниками інформації, з метою уникнення дублювання інформаційних запитів.

Планами розвитку навчального закладу передбачено зобов`язати відділення удосконалити сформовану базу даних випускників та розробити системи зворотного зв’язку із випускниками та провідними роботодавцями галузі. Основним завданням цих баз і систем є відслідковування кар’єрного росту випускників коледжу, їх працевлаштування, динаміки зайнятості, а також задоволеності працедавців кваліфікацією випускників.

У коледжі запроваджено процедуру щорічного самооцінювання ефективності діяльності (реалізація визначених планів і встановлених завдань, виконання навчальної, адміністративно-господарської і управлінської функцій) та впливу зовнішніх чинників (зміни у сфері вищої освіти, вимоги ринку праці, пріоритетні напрями розвитку галузі тощо). Самооцінка, крім об’єктивних показників (конкурс на навчання, кількісні та якісні параметри контингенту студентів, кваліфікація персоналу, навчально-методичне і ресурсне забезпечення, показники відрахування студентів і рівень прогресу випускників), повинна враховувати результати соціологічних опитувань студентів і викладачів та зовнішню оцінку. Основною метою самооцінювання є не стільки фіксування досягнутих результатів, скільки виявлення недоліків та проблем і пошук шляхів їхнього вирішення.

Коледж планує створити інформаційну систему забезпечення моніторингу якості, яка б забезпечувала часткову (тематичну) інтеграцію ресурсів баз даних структурних підрозділів коледжу, результатів соціологічних опитувань, характеризуючи:

  • - досягнення студентів та показники їхньої успішності;
  • - результати працевлаштування випускників;
  • - задоволення студентів навчальними програмами;
  • - якісний склад та ефективність роботи викладачів;
  • - якісні та кількісні характеристики контингенту студентів;
  • - наявні навчальні і матеріальні ресурси та їхню вартість тощо.

Планування освітньої діяльності: розробка, затвердження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм

Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм регулюється «Положенням про організацію освітнього процесу в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка».

Освітній процес у коледжі організований відповідно до вимог Конституції України, Законів України, Постанов Верховної Ради України, наказів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства освіти і науки України, Статуту Сумського національного аграрного університету, Положення про Маловисторопський коледж імені П.С.Рибалка Сумського національного аграрного університету та Положення про організацію освітнього процесу в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського національного аграрного університету.

Підготовка молодших фахівців у коледжі здійснюється відповідно до галузевого стандарту вищої освіти в якому визначено цілі освітньої та професійної підготовки, зміст освіти, місце фахівця в структурі господарства держави, вимоги до його компетентності та інших соціально важливих властивостей і якостей.

Цей стандарт встановлює нормативний зміст навчання, обсяги і рівень освітньої та професійної підготовки молодших спеціалістів, на його основі розроблені навчальні плани. Навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності та за денною формою навчання (в тому числі, – за таким як навчання зі скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання).

Робочі програми навчальних дисциплін передбачають розподіл навчального матеріалу на окремі модулі, які наприкінці вивчення закінчуються модульним контролем. Цей підхід, що є загально прийнятий в Україні у зв’язку з вимогами входження в Європейський освітній простір сприяє підвищенню якості фахової підготовки. Зміст робочих навчальних програм постійно оновлюється в зв`язку з введенням нових технологій, світових досягнень у галузі.

Навчальні програми дисциплін розробляються цикловими комісіями згідно з вимогами відповідних освітніх програм підготовки фахівців. З метою забезпечення цілісності освітнього матеріалу, забезпечення професійної спрямованості змісту навчання, попередження дублювання, врахування міждисциплінарних зв’язків.

Формування якісного контингенту здобувачів вищої освіти

 

Контингент студентів коледжу формується на підставі державного замовлення на підготовку спеціалістів та договорів з юридичними та фізичними особами. Прийом студентів до коледжу здійснюється відповідно до діючих законодавчих нормативних документів та Правил прийому до Сумського національного аграрного університету, затверджених Міністерством освіти і науки України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України, Правил прийому до Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ на підставі ліцензії серії АЕ № 636493 від 19.06.2015р. виданої Міністерством освіти і науки України.

Державне замовлення на підготовку фахівців щорічно визначається Міністерством освіти і науки України на підставі довгострокової прогнозованої потреби в спеціалістах, з урахуванням пропозиції департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації

Ф

ормування контингенту починається з профорієнтаційної роботи, яку здійснюють викладачі й студенти в усіх районах Сумської і суміжних районах Полтавської, Харківської, Чернігівської областей. Це дає можливість запропонувати випускникам робочі місця безпосередньо за спеціальністю в цих регіонах та позитивно впливати на соціально-економічний розвиток відповідних територій.

Оцінювання результатів навчання

 

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського НАУ», «Положення про моніторинг і контроль якості освіти студентів Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ», «Положення про порядок складання екзаменів, заліків і ліквідації академічної заборгованості студентами Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ» та «Положення про оцінювання знань студентів із загальноосвітніх предметів у Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського НАУ».

Система оцінювання результатів навчання включає вхідний, поточний, семестровий, відстрочений, директорський контроль знань та атестацію здобувачів вищої освіти.

Вхідний контроль проводиться на початку навчання в коледжі з метою виявлення рівня підготовки, необхідного для засвоєння конкретної дисципліни та надання практичної індивідуальної допомоги студентам у набутті необхідних знань. Проводить його педагогічний працівник, якому доручено викладати відповідну дисципліну. Підсумки контролю обговорюються на засіданні циклової комісії, а також плануються заходи щодо підвищення рівня знань студентів.

Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів. Основна мета поточного контролю-забезпечення зворотного зв’язку між педагогічними працівниками та студентами в процесі навчання. Поточний контроль проводиться у формі усного опитування або письмового експрес-контролю.

Підсумковий семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, регламентованому програмою навчальної дисципліни.

Критерії оцінювання є обов’язковою складовою програми навчальної дисципліни. На початку семестру педагогічний працівник, який викладає дисципліну, повинен ознайомити студентів, із структурою навчальної дисципліни, системою і критеріями її оцінювання, формою контролю.

Відстрочений контроль (контроль збереження знань) проводиться через певний проміжок часу після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання і проводиться вибірково для визначення рівня залишкових знань студентів, контролювання якості освітнього процесу та удосконалення критеріїв оцінювання результатів навчання .

Відстрочений контроль з певної дисципліни проводиться за розпорядженням директора (заступника директора з навчальної роботи), яким визначається персональний склад комісії, яка його здійснює і термін проведення (у семестрі, наступному за семестром, в якому студенти складали екзамен із цієї дисципліни).

Директорський контроль якості підготовки студентів з дисципліни є контролем стійкості знань, умінь та навичок, він може проводитися за темами дисципліни, що була вивчена в попередньому семестрі або за програмою всієї дисципліни – як для перевірки готовності студентів до підсумкового контролю, так і для перевірки залишкових знань.

Пакет завдань для проведення директорського контролю розробляється завідувачем відділенням на основі робочої навчальної програми.

Директорський контроль проводиться у письмовій формі та у формі тестування, в тому числі, комп’ютерного.

За підсумками проведення директорського контролю знань здобувачів вищої освіти навчальною частиною здійснюється його детальний аналіз, результати якого розглядаються на засіданнях циклових комісій, педагогічної ради та доводяться до відома директора.

Державна атестація здобувачів вищої освіти, які отримують освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Проведення державної атестації в коледжі регламентується Положенням про державну атестацію студентів Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ.

Посилення практичної підготовки

 

Організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до «Положення про організацію практичного навчання студентів Маловисторопського коледжу імені П.С.Рибалка Сумського НАУ.

Мета практики - набуття студентами професійних компетентностей для подальшого їх використання у реальних умовах.

Зміст і послідовність проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється відповідною цикловою комісією за участю представників роботодавців та студентства.

Згідно з навчальними планами за спеціальностями проводяться навчальна, технологічна і переддипломна практики.

Робочі навчальні програми з усіх видів практик складені на основі типових програм, рекомендованих Державною установою «Науково-методичним центром інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта»» Міністерства освіти і науки України, розроблені і затверджені в установленому порядку.

Головним напрямом у забезпеченні професійної компетентності молодшого спеціаліста є інтеграція навчання і виробництва. На сьогоднішній день коледжем налагоджено мережу базових сільськогосподарських підприємств та підприємств переробки продукції рослинництва, з якими укладено угоди на проведення спільної навчально-виробничої діяльності.

Аналіз показує, що всі бази практик відповідають програмним вимогам: наявні необхідні об’єкти, обладнані робочі місця для студентів, забезпечені законодавчими та нормативними матеріалами. При визначенні місць проходження практики студентів враховуються перспективи їх працевлаштування.

При проходженні переддипломної практики студенти оформляють звіти-щоденники. Бланк звіту-щоденника з проходження переддипломної практики, що розроблений педагогами коледжу, апробований Державною установою «Науково-методичним центром інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта»» Міністерства освіти і науки України і тиражований для всіх аграрних навчальних закладів. Цей документ в значній мірі відображає основні положення програми практики, має досить високу інформативність, доступний ілюстративний матеріал.

Після закінчення практики заповнений звіт-щоденник перевіряється керівником практики від господарства і завіряється печаткою підприємства.

Звіт-щоденник захищається студентом перед комісією, призначеною наказом директора, методом заліку. Крім цього, студенти проходять випробовування з практичного курсу фахових дисциплін з питань виконання програм технологічної і переддипломної практик.

Звіти-щоденники відповідають вимогам програми практики, перевіряються викладачами коледжу.

Підсумки практичної підготовки фахівців обговорюються на конференції із залученням керівників і спеціалістів господарств, викладачів, студентів 3-х та 4-х курсів, на засіданні циклової комісії, на педагогічній раді коледжу.

Моніторинг якості організації практики забезпечують щорічні опитування студентів, випускників, потенційних роботодавців, а також система студентського моніторингу якості освітнього процесу.

Забезпечення публічності інформації про діяльність коледжу

 

Забезпечення публічності інформації про діяльність коледжу здійснюється відповідно до Положення про сайт в Маловисторопському коледжі імені П.С.Рибалка Сумського національного аграрного університету. це положення розроблено з метою визначення порядку створення та роботи інформаційного сайту коледжу з метою розширення інформаційного освітнього простору.

Web-сайт (далі - сайт) коледжу створено з метою активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи коледжу як інструмент мережевої взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Сайт є одним із інструментів забезпечення навчальної й позаурочної діяльності навчального закладу та публічним органом інформації, доступ до якої відкритий для всіх бажаючих.

Це Положення визначає поняття, цілі, вимоги, критерії та організацію сайту коледжу і розроблено з метою визначення вимог до організації та підтримки працездатності сайту в рамках модернізації системи освіти в умовах інформаційного суспільства.

Директор коледжу призначає відповідального за організацію роботи сайту, який несе відповідальність за вирішення питань про розміщення інформації, про видалення чи оновлення застарілої інформації.

Створення і підтримка сайта є предметом діяльності команди навчального закладу. Сайт - це не окремий специфічний вид діяльності, він поєднує в собі процес збору, обробки, оформлення, публікації інформації з процесом інтерактивної комунікації і водночас презентує актуальний результат діяльності навчального закладу.

Мета сайту - розвиток єдиного інформаційного освітнього простору в закладі освіти, місті та регіоні, представлення інтернет - спільноті.

Основними інформаційно-ресурсними компонентами сайта є:

  • - контактна інформація про навчальний заклад (адреса, номери телефонів, адреса електронної пошти);
  • - дані про адміністрацію;
  • - довідкові матеріали про навчальні програми, порядок вступу до навчального закладу;
  • - електронні версії організаційних документів навчального закладу (концепція, програма розвитку, статут навчального закладу, положення);
  • - матеріали з організації освітнього процесу, режим навчання;
  • - навчально-методичні матеріали викладачів;
  • - матеріали про науково-дослідницьку діяльність студентів та їх участь в олімпіадах та конкурсах;
  • - інформація про події (свята, конференції, конкурси);
  • - матеріали про керівників, викладачів, працівників,випускників, ділових партнерів тощо.