Мета: З’ясувати ефективність антитютюнової компанії в даній місцевості. Виробити нові методи та засоби впливу на курців з метою сприяння розумінню курцем шкідливості своєї залежності, вироблення стійкої мотивації позбутися цієї залежності.
Під час виконання першого етапу роботи, а саме, з’ясування ефективності анти тютюнової  компанії в даній місцевості, пропоную скористатися перевіреним засобом опитування громадської думки – анкетуванням. При цьому, нам важлива думка певної категорії – курців. Відловлювати і анкетувати їх на вулиці – справа невдячна і навіть небезпечна, тому ми пішли іншим шляхом. В магазинах, які продають тютюнові вироби, ми встановили столики з нашими анкетами, попередньо домовившись із продавцем. Ця анкета мала нам дати уявлення, на скільки ефективною є анти тютюнова компанія що проводиться державою, а саме, написи із зображеннями на пачках сигарет. Анкета була короткою ,щоб не займати багато часу, та інформативною. Вона містила 4 питання, в яких було сформульоване різне ставлення. Від негативного до позитивного.
Питання: «Як ти відносишся до антиреклами на пачках сигарет?»
Варіанти відповіді:
1.Вона мене дратує.
2. Я на них не звертаю уваги.
3. Мені це не загрожує.
4.Вона спонукає мене кинути палити.
Для заохочення участі у анкетуванні поряд з анкетою стояла тарілка з льодяниками та надпис «Постав позначку – візьми цукерочку». Важливо , щоб у тарелі були саме льодяники. По перше - це дешево. По друге – вони добре освіжають подих, що для курців небайдуже. Залучити до анкетування нам вдалося 70 чоловік. Розумію ваш скепсис що до такої кількості. Це дуже мало, але для нашого маленького села це майже 60% курців. Такій вибірці може позаздрити і велике соціологічне дослідження.
Вході цієї роботи учні знайомляться з технологіями соціологічних досліджень, починають розуміти як, і з якою метою, проводиться опитування громадської думки. Проаналізувавши результати анкетуваннями виявили, що переважна більшість позначок майже рівномірно розташувалися напроти перших трьох питань і лише три позначки були напроти четвертого питання. Результати були невтішні, та саме вони і спрямували нас у правильний бік. Проаналізувавши їх ми зрозуміли, що потрібно створити принципово новий продукт, який:
a)не дратуватиме тих на кого він спрямований;
b)привертав би до себе увагу;
c)носив би цілком адресний, конкретний характер, так би мовити, свою індивідуальну ціль.
Для вироблення концепції майбутнього продукту і підвищення його ефективності ми звернулися до пси- хологічної науки, яка нам говорить про те, що будь – яка інформація запам’ятовується краще тоді, коли вона:
a)має сильне емоційне навантаження;
b)впливає на людину постійно;
c)яка яскраво оформлена.
Ось такі непрості завдання перед нами постали. Таперш за все, ми мали визначити об’єкт на який буде спрямований вплив нашого продукту. І тут самі учні в якості об’єкта впливу запропонували, хто тата, хто дідуся чи брата. Майже в кожній сім’ї, нажаль, знайшлася людина що палить. Тепер потрібно було вирішити дуже важливі завдання, які поставила перед нами анкета. Перше – наш продукт не повинен дратувати. Тут відповідь прийшла швидко. Не дратує те що ти любиш. А кого найбільше люблять наші рідні? Та звичайно ж нас. Отже ми і вирішили, що суб’єктом впливу маємо бути ми самі. Тепер перед нами стоїть завдання знайти таку форму впливу, яка була б яскравою і здійснювала постійний вплив. Ми зійшлися на тому, що це має бути картинка із зображенням суб’єкту та певним текстом ( фото дитини, яка хоче вплинути на своїх рідних.) закликом, чи застереженням. Спочатку пропонували обрати ,як форму, плакат. Але він не має практичної користі, до нього звертатимуться не часто. І тоді майнула думка: «Та ми ж кожного дня дивимося на календар!». Ось ідеальна форма для нашого задуму. Ми вирішили створити постер – календар.
Для того, щоб привернути увагу ми зробили яскраву назву. (далі приводжу приклад постера зверненого до тата). «Мені не байдуже твоє життя» написану яскравими літерами. З лівої сторони постера вставили фотографію дитини, яка татові найбільше подобається. З правої – написали коротке звернення. Ми навмисне відмовилися від наказового стилю, а натомість використали у зверненні найбільшу в світі силу – це силу любові.
«Тату, я тебе дуже люблю!
Я хочу, щоб ти жив довго – довго!
Ти мені дуже потрібен!
Не вкорочуй свого життя палінням! »
Скажіть, яке батьківське серце не защемить, прочитавши таке звернення? У кого таке послання може викликати роздратування?
Отже постер ми зробили. Тепер переходимо до календаря. Він також повинен бути не звичайним, він повинен нести інтелектуальне навантаження. Отож крім звичайних колонок пропоную внести в його склад такі:
 Кількість випалених сигарет.
- Кількість смоли що потрапила в організм.
-Кількість нікотину.
- Кількість змарнованих грошей.
- На скільки скороти своє життя.
Все це вираховується досить просто. Залежно від кількості випалених сигарет. Вміст нікотину і смол зазначається на кожній пачці. Ціна також. А ще прийнято вважати, що одна сигарета скорочує життя на 15 хвилин. В ідеальному варіанті, ці підрахунки потрібно вести кожен день, разом з об’єктом. Але розуміючи, що за браком часу це не реально, то хоча б раз на тиждень приділити цьому 10 хвилин. Та й цифри так виходять солідніші. Календар – постер покликаний включити у боротьбу із шкідливими звичками як емоційну, так і розумову сферу особистості. Важливо, щоб він був достатньо великого розміру, знаходився на видному місті, мав яскраві кольори та естетичний зовнішній вигляд. Як інший варіант, його можна встановити як заставку на комп’ютер. Обов’язково в роботу над проектом включайте учнів, які палять. Нехай вони виготовлять постер – календар для когось. Адже давня китайська мудрість говорить: «Тільки навчаючи інших ми стаємо мудрими». І до того ж спрацьовує почуття дискомфорту, коли ти когось закликаєш до одного, а сам робиш інше. Така форма впливу реально діє, провести такий проект не складно, він не вимагає багато часу та коштів, хіба, що на льодяники для анкети. Експериментуйте. Взявши такий проект за основу, ви можете вийти на інші форми його організації.
Та головне, що цей проект, завдяки поетапності його реалізації, навчає дитину мислити, знаходити вихід і розв’язок поставлених завдань. Учень, під керівництвом учителя, засвоює алгоритм пошуку відповідей. Формує здатність на основі відомих знань створювати щось нове, що по іншому називається модним словом – креативність. Я навмисне так докладно і поетапно розписав сам процес пошуку, щоб було видно, як по кроку, по цеглинці, вибудовується щось нове. В цій роботі важливо, щоб учні висловлювали свою думку, пропонували варіанти та шляхи виходу із ситуацій, а учитель уміло підводив їх до свідомого вибору. Знайдене рішення, в такому випадку, викликатиме сильні інтелектуальні емоції, бажання працювати над вирішенням наступного завдання, розвиває допитливість.